Тема: Складання кореспонденції рахунків з обліку результатів інвентаризації.
Повторіть теоретичний матеріал з даної теми та законспектуйте в зошит основні моменти та кореспонденції рахунків.
Після того, як заповнені
всі інвентарні описи і механічна робота з інвентаризації завершена,
розпочинається фінальний етап інвентаризації – аналіз результатів
інвентаризації та відображення його на рахунках бухгалтерського обліку.
Інвентаризаційна
комісія, керівник підприємства та головний бухгалтер аналізують отриману
інформацію, характер виявлених недостач і лишків. Виявлені недостачі та лишки
майна повинні знайти відповідне відображення в бухгалтерському обліку.
Починається обробка інвентаризаційних описів для визначення та відображення
результатів інвентаризаційного процесу в бухгалтерському обліку.
Для визначення
попереднього результату інвентаризації складають порівняльні відомості і
визначають різниці між обліковими та фактичними даними.
Для регулювання
попереднього результату уточнюють записи в обліку і регулюють різниці можливого
пересортування.
Після аналізу проведеної
роботи, визначають кінцевий результат інвентаризації: оприбуткування лишків,
списання природного зменшення, віднесення недостач і витрат від псування майна
на винних осіб.
Під час визначення
попереднього результату інвентаризації може бути виявлено:
- відповідність
фактичних і бухгалтерських даних;
- недостачу – фактичний
залишок менший, ніж облікований;
- лишки - фактичний
залишок більший, ніж облікований.
Під інвентаризаційними
різницями необхідно розуміти розбіжності між даними про фактичну наявність та
стан майна і зобов’язань, що виявлені після проведення інвентаризації та даними
бухгалтерського обліку. Інвентаризаційні різниці можна визначити лише шляхом
порівняння фактичних і облікових даних.
Порядок регулювання
інвентаризаційних різниць залежить від характеру та причин виявлених лишків або
недостач, втрат або псування.
Недостачі в межах норм
природного зменшення списуються на собівартість продукції, робіт, послуг.
Недостачі понад норми
природного зменшення, а також недостачі таких матеріальних цінностей, за якими
не може бути природного зменшення, необхідно відносити на винних осіб. Якщо
винні особи не встановлені, або немає можливості утримати збитки з винних осіб,
та в інших випадках – недостач відносять на фінансові результати діяльності
господарчого суб’єкта. Рішення про списання недостачі приймає власник або
керівник, його рішення не повинно суперечити чинним нормативно-правовим актам.
У разі нестачі основних засобів, якщо винна
особа встановлена, роблять такі бухгалтерські проведення:
1. Відображено знос
списаних основних засобів:
Дт 131 “Знос” – Кт 10
“Основні засоби”
2. Відображено залишкову
вартість списаних основних засобів:
Дт 976 “Списання
необоротних активів” – Кт 10 “Основні засоби”
3. Сума, що підлягає
відшкодуванню в розмірі фактичної недостачі:
Дт 375 “Розрахунки по
відшкодуванню завданих збитків” – Кт 716 “Відшкодування раніше списаних активів”
4. Сума до
відшкодування, що дорівнює різниці між розміром матеріальної шкоди та
балансовою вартістю основних засобів:
Дт 375 “Розрахунки по
відшкодуванню завданих збитків” – Кт 719 “Інші доходи від операційної
діяльності”.
5. Нарахована сума, що
підлягає сплаті до бюджету :
Дт 716 “Відшкодування
раніше списаних активів” – Кт 642 “Розрахунки з обов’язкових платежів”.
6. Одержана
сума відшкодування втрати від винної особи в касу підприємства:
Дт 30 “Каса” – Кт
375“Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків”.
7. Внесені гроші на
рахунок підприємства з каси:
Дт 31 “Рахунки в банках”
– Кт 30 “Каса”. 8. Перераховано до бюджету належну суму:
Дт 642 “Розрахунки з
обов’язкових платежів” – Кт 31“Рахунки в банках”.
У разі нестачі основних засобів, якщо вина
особа не встановлена, роблять такі бухгалтерські проведення:
1. Відшкодування суми
нестачі у складі звітного періоду:
Дт 947 “ Нестачі і втрати
від псування цінностей” – Кт 10 “Основні засоби”.
2. Відображення на
позабалансовому рахунку суми недостачі:
Дт 072 “Невідшкодовані
нестачі і втрати від псування цінностей”
При недостачі основних засобі внаслідок крадіжки та надзвичайних подій,
якщо вина особа не встановлена, роблять такі бухгалтерські проведення:
1. Списання вартості
основних засобів, утрачених унаслідок надзвичайних обставин:
Дт 99 “Надзвичайні
витрати” – Кт 10 “Основні засоби”.
2. Відшкодовані нестачі
основних засобів у зв’язку з їх розкраданням, якщо винні особи не встановлені:
Дт 977 “Інші витрати
звичайної діяльності” – Кт 10 “Основні засоби”.
У разі нестачі виробничих запасів, якщо винна
особа встановлена роблять такі бухгалтерські проведення :
1. Відображення суми
нестачі у складі витрат звітного періоду:
Дт 947 “Нестачі і втрати
від псування цінностей” – Кт 20 “Виробничі запаси”.
2. Сума, що підлягає
відшкодуванню в розмірі фактичної недостачі:
Дт 375 “Розрахунки по
відшкодуванню завданих збитків” – Кт 716 “Відшкодування раніше списаних
активів”.
3. Сума до
відшкодування, що дорівнює різниці між розміром матеріальної шкоди та
балансовою вартістю запасів, яких не вистачає:
Дт 375 “Розрахунки по
відшкодуванню завданих збитків” – Кт 719 “Інші доходи від операційної
діяльності”.
4. Нарахована
сума, що підлягає сплаті до бюджету:
Дт 716 “Відшкодування
раніше списаних активів” – Кт 642 “Розрахунки з обов’язкових платежів”.
5. Одержана сума
відшкодування втрати від винної особи в касу підприємства:
Дт 30 “Каса” – Кт
375“Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків”.
6. Внесені гроші на
рахунок підприємства з каси:
Дт 31 “Рахунки в банках”
– Кт 30 “Каса”.
7. Перераховано до
бюджету належну суму:
Дт 642 “Розрахунки з
обов’язкових платежів” – Кт 31“Рахунки в банках”.
У разі нестачі виробничих запасів, якщо винна
особа не встановлена роблять такі бухгалтерські проведення :
1. Відображення суми
нестачі виробничих запасів: Дт 947 “Нестачі витрат від псування цінностей” – Кт
20 “Виробничі запаси”
2. Відображення на
позабалансовому рахунку суми нестачі: Дт 072 “Невідшкодовані нестачі і втрати
від псування цінностей”
Різновидом
інвентаризаційних різниць може бути пересортування, яке є результатом взаємної
заміни подібних товарно-матеріальних цінностей, допущене через
порушення організаційного порядку, що не відображене в обліку. Пересортуванням
необхідно вважати лише виявлені факти недостачі і лишків товарно-матеріальних
цінностей однакового найменування в тотожній кількості та в однієї матеріально-відповідальної особи.
Термін пересортування та
порядок його регулювання може застосовуватись до ТМЦ, що обліковуються на
бухгалтерських рахунках 20 “Виробничі запаси”, 22 “МШП”, 25 “Напівфабрикати”,
26 “Готова продукція”, 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва”, 28
“Товари”.
Основні засоби,
нематеріальні активи, матеріальні цінності, грошові кошти і документи, а також
інші активи, що виявилися в надлишку, підлягають оприбуткуванню і зарахуванню
на результати господарської діяльності або збільшенню фінансування з наступним
установленням причин виникнення лишку і винних у цьому осіб.
Так, наприклад, оприбуткування лишків виробничих
запасів, раніше не облікованих на балансі, здійснюється таким чином:
Дт 20 “Виробничі запаси” Кт 719 “Інші доходи від
операційної діяльності”.
Оприбуткування лишків малоцінних
швидкозношуваних предметів та малоцінних необоротних матеріальних активів,
раніше не облікованих на балансі:
Дт 112 “Малоцінні
необоротні матеріальні активи” Кт 71 “Інший операційний дохід”
Дт 22 “Малоцінні і
швидкозношувані предмети” Кт 74 “Інші доходи”
Дт 072 “Невідшкодовані
нестачі і втрати від псування цінностей”
Природне зменшення
цінностей у межах установлених норм списується за рішенням керівника
підприємства, відповідно на витрати операційної діяльності. Норми природного
зменшення можуть застосовуватися лише в разі виявлення фактичних недостач.
Понаднормові недостачі та витрати від псування цінностей зараховуються на
винних осіб за цінами, за якими обчислюється розмір шкоди від розкрадання.
Понаднормові витрати і
нестачі матеріальних цінностей, включаючи готову продукцію, в тих випадках,
коли винні особи невстановлені або у стягненні матеріальної шкоди з винних осіб
відмовлено судом, зараховуються на збитки або зменшення фінансування.
На державних
підприємствах та в бюджетних установах недостачі матеріальних цінностей понад
норми природних втрат, втрат від псування, стихійного лиха (повені, пожежі
тощо), а також втрат від нерозкритих крадіжок (якщо винних осіб не встановлено)
списуються з балансів на зменшення фінансування лише після ретельної перевірки
дійсної відсутності винних осіб і прийняття відповідних заходів для недопущення
фактів у подальшому. Порядок визначення розміру збитків від розкрадання,
недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей регулюється Постановою
Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №116 “Порядок визначення
розміру збитків від розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних
цінностей”.
У разі розкрадання,
недостачі, знищення матеріальних цінностей, що підлягають списанню на видатки у
мірі відпуску їх у виробництво (в установах, які утримуються за рахунок бюджетних
коштів – у міру їх придбання) та обліковуються лише у кількісному виразі,
розмір збитків визначається за ринковими цінами на аналогічні матеріальні
цінності, зменшеними пропорційно фактичному зносу, але не нижче ніж на 50
відсотків ринкової цини.
Збитки, завдані
підприємству, установі, організації працівниками, які виконують операції,
пов’язані із закупівлею, продажем, обміном, перевезенням, доставкою,
пересиланням, зберіганням, сортуванням, пакуванням, обробкою або використанням
у процесі виробництва дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, ювелірних,
побутових і промислових виробів та матеріалів, виготовлених з використанням
дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, відходів та брухту, що містять
дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, а також валютні операції, і які є
винними у розкраданні, знищенні, недостачі або наднормативних їх втратах (окрім
втрат, що сталися у зв’язку з непередбаченими порушеннями технологічного
процесу), якщо вони допущені внаслідок недбалості у роботі, порушення
спеціальних правил, інструкцій, визначаються у розмірах:
а) дорогоцінних металів
– золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій,
осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави,
напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт
тощо) – у подвійному розмірі вартості цих металів у чистому вигляді за
ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих збитків;
б) дорогоцінного
каміння, крім огранованого – у подвійному розмірі їх вартості за ринковими
цінами, що діють на день виявлення завданих збитків;
в) огранованого
дорогоцінного каміння, ювелірних та побутових виробів, виготовлених із
використанням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння – у потрійному
розмірі їх вартості за ринковими цінами, що діють на день виявлення завданих
збитків.
Для підтвердження
вартості тих чи інших товарно-матеріальних цінностей комісія повинна мати на
увазі, що згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»,
запаси відображаються в обліку і звітності за найменшою з двох оцінок:
первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.
Чиста вартість
реалізації визначається за кожною одиницею товарно матеріальних цінностей
відніманням від очікуваних витрат на завершення виробництва і збут. Сума, на
яку первісна вартість товарно-матеріальних цінностей перевищує чисту вартість
їх реалізації, та вартість повністю втрачених товарно-матеріальних цінностей
списуються на витрати звітного періоду.
Суми недостач і витрат
від псування цінностей до прийняття рішення про конкретних винуватців
відображаються на позабалансових рахунках. Після встановлення осіб, які мають
відшкодувати втрати, належна до відшкодування сума зараховується до складу
дебіторської заборгованості (або інших активів) і доходу звітного періоду.
Немає коментарів:
Дописати коментар